• Карикатуристы мира ответили на теракт в Charlie Hebdo (фото)

    Карикатуристы из разных стран мира выразили свои соболезнования и поддержку родственникам погибших журналистов, а также изданию Charlie Hebdo.Художники жанра всего мира осудили теракт в редакции Charlie Hebdo в свойственной им манере при помощи карикатур.В одной из иллюстраций говорится, что день теракта стал наихудший днем для всех карикатуристов.

    Опубликовано 08.01.2015 13:22 Подробнее ...

Казус NPL в Україні

В Україні показник поганих кредитів в загальному портфелі банків вже декілька років тримається на рекордному для європейських та й світових банків рівні. Враховуючи той факт, що фактично нове кредитування корпоративного сектору знаходиться на хронічно критичному рівні, тобто «поповнення» портфелю новими кредитами не відбувається. Тому при порівнянні показника NPL в Україні з іншими країнами, якщо  нормувати дані по портфелю кредитів з датою видачі до 2014 рік, становитимуть взагалі неприйнятну картину. Саме задля оздоровлення банківської системи України та відновлення кредитування, особливо стратегічно важливих підприємств, більшість з яких є клієнтами державних банків, було реалізовано проект з впровадження в дію Закону України «Про фінансову реструктуризації».

На сьогодні, закон фактично діє вже більше 6 місяців, якщо відраховувати від дати відкриття Секретаріату та початку прийому заяв на реструктуризацію. Згідно відкритих даних на сайті Секретаріату, будь-хто може перевірити, що наразі ми маємо вісім процедур, з яких чотири вже успішно завершені. При цьому 70% процедур за розміром портфелю належать до ПАТ «Ощадбанк України». До речі загальний портфель реструктуризованих справ досяг 5 млрд. гривень, що незважаючи на малу загальну кількість процедур становить суттєву суму та наглядно демонструє можливості Закону. Однак маємо, що інші державні банки та майже всі комерційні, ще не відкрили жодної процедури. З іншого боку є факт, що відсутність активності державних та комерційних банків стосовно процедури, не означає високу якість їх кредитного портфелю. Проаналізувавши публічні дані, які публікуються на сайті НБУ, щодо якості кредитного портфелю всіх банків України, ми побачимо наступну, неоптимістичну картину.

Більш того, при поглибленні у проблематику даного питання, легко знайти «секрет Полішинеля» банківських установ України. Справа в тому, що у більшості банків офіційна звітність не дає реального розподілу кредитного портфелю на прибуткову та не прибуткову частини. Тому що, з різних економічно та стратегічно виправданих міркувань, фінансові установи у штучному режимі на регулярній основі переглядають кредитні умови для деяких клієнтів, залишаючи кредити по ним у офіційно «нормальному» стані, хоча де-факто ці кейси належать до проблемних. Тобто на нашу думку, опосередковано, більшість фінансових установ України розуміють цінність не лише формальних показників діяльності, але й стратегічно важливого суб’єкта їх діяльності - громадян України (та їх підприємств). Розвиваючи цю сентенцію, ми можемо прийти до факту, що враховуючи поступове зменшення населення України, зменшується і потенційна база для кредитування в Україні. І саме тому в реаліях України, фінансова систему повинна оздоровлюватись в першу чергу шляхом перемовин та максимальної підтримку тих підприємств, які мають бажання потенцію та стратегію продовження своєї діяльності в українському правовому полі. Стратегічна вигода України – в реструктуризації та переформатуванні бізнесу, а не в процедурі банкрутства і розпродажу активів з величезним дисконтом. Така зрозуміла всім задіяним в провадженні Закону ідея, нажаль не досі знаходить повного розуміння на фінансовому ринку України. Саме ця ситуація повинна змінитись. В свою чергу Секретаріат, намагається проводити постійні перемовини та різноманітні заходи з метою популяризації ідей які закладені в Закон. Ми склали і систематизували відповіді банкірів та представників бізнесу на просте питання «Чому ви ще не скористувались можливостями Закону України «Про фінансову реструктуризацію». Що стає на заваді?».

Маємо наступні відповіді щодо недоліків Закону та процедури відсортовані за популярністю:

Фінансові установи (кредитори)

Підприємства України (боржник)

Закон «Про фінансову реструктуризацію», якій фактично вступив в дію 3 квітня 2017р -  запізнився. Більшість фінансових установ вже опрацювала проблемний портфель та досягла згоди, або розпочали процедури юридичного переслідування боржника та реалізацію його активів. Необхідності домовлятись знову, але в рамках Закону, не бачимо  сенсу.  
Закон напряму не забороняє можливість звернення інших (незалучених до процедури) кредиторів з ініціацією процедури банкрутства боржника (після закінчення дії мораторію)  
Добровільність і суттєва прозорість процедури в комбінації з відсутністю альтернативи у вигляді швидкого та ефективного покарання боржника, шляхом арешту та реалізації всіх його активів у рахунок погашення боргу. Тобто фінансова установа не має суттєвих важелів, щоб змусити Боржника піти у процедуру.   Через добровільну сутність процедури фінансової реструктуризації, неможливо примусити кредитора прийняти участь в процедурі без його згоди.
Незалежний експерт(компанія) повинен бути, погоджений з Боржником. Звіт експерта має ж суттєвий вплив на процедури, у разі негативного висновку, процедура взагалі може бути припинена без підписання плану реструктуризації. Тобто фінансова установа немає змогу одноособово контролювати всі етапи процедури і «гарантувати»  результат.   Написання звіту незалежного експерту, що є обов’язковою частину процедури, дуже затратна річ. Більш того вимагає надзвичайною прозорості та довіри між боржником та кредитором.

Стосовно першої й найпопулярнішої версії про «запізнення» Закону, ми можемо запропонувати банкам ще раз поглянути на свій кредитний портфель. В системі, де офіційний середній NPL складає 53% серед ТОП10 банків за розміром кредитного портфелю, запізно може бути тільки, якщо нічого не робити. Стосовно надлишкової прозорості процедури та залучення незалежного експерта. Можливо ці нюанси Закону й можуть бути предметом дискусії та змін. Але публічність на практиці полягає лише в тому, що на сайті Секретаріату публікується інформація стосовно того, що боржник такий-то та така-то фінансова установа вирішили розпочати процедуру реструктуризації, що ніяк не може тлумачитись як надлишкова публічність. Ніяких інших даних: умов плану реструктуризації, розміру заборгованості, деталей перемовин кредиторів та таке інше не є публічною інформацією й звісно ж ні де не публікуються. Незалежний експерт дійсно є затратною частиною. Однак, якщо підприємство потребує реструктуризацію, це означає що планується продовження ведення бізнесу. В цих умовах, наявність комплексного аудиту за всіма міжнародними нормами, з висновком про перспективність вашого бізнесу є стратегічним позитивом. Єдиним стримуючим фактором може виявитись лише сума винагороди незалежного експерта, однак саме тому Законом не передбачено список якихось конкретних осіб, які можуть бути незалежним експертом. Тобто кожна компанія може обрати на ринку будь-кого хто влаштує її в тому числі і в фінансовому плані. Наприкінці, хочу додати, що практична системна робота по процедурам фінансовою реструктуризації, на сьогодні активно ведеться лише в ПАТ «Державний ощадний банк України». Завдяки Закону в цьому банку вже реструктуризовано поганих кредитів на суму більше 3 млрд.грн, при цьому є черга справ на подання у 2017-2018 роках. Також в осени 2017р до процедури приєднався ще й системний комерційний банк ПАТ "Альфа-банк", що також символізує підвищення рівня значення процедури на ринку України. Тобто позитивна дія Закону можлива не тільки теоретично але й цілком практично. Єдиний вагомий фактор який стоїть на шляху масової популярності процедури, на нашу думку, є інертність бізнесу, як зі сторони боржників так й кредиторів (що цілком нормально). Та глобальна відсутність традиції діяти медіативно(добровільно та прозоро). Але в умовах скорочення населення та довготривалої банківської кризи ми не маємо права залишатись в комфортному середовищі і діяти в рамках тактичних інтересів. Сильна стратегія – максимізувати реструктуризацію та переформатування бізнесу з метою продовження їх діяльності, а не знищення їхньої діяльності.

Андрій Боровик Заступник Голови Секретаріату діючого на виконання Закону України «Про фінансову реструктуризацію»

Джерело: epravda.online

Вход

Меню пользователя

 

Notice: Array to string conversion in /home/stena/domains/swoboda.in.ua/public_html/libraries/joomla/registry/registry.php on line 97

свобода