«Українська мова рятувала херсонців під час окупації». Як впроваджують мовні програми на півдні України?

Як жителі Херсону і Запоріжжя ставляться до популяризації української мови у різних сферах життя? Чому у Запоріжжі не затверджена програма розвитку та функціонування української мови, і як це впливає на місто? Як мовна програма працює у Херсоні, і що цьому сприяє? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Запоріжжя залишається одним із тих обласних центрів, де не ухвалили програму розвитку та функціонування української мови. Про це в кінці лютого повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, крім Запоріжжя така програма не ухвалена ще у 10 містах, серед яких Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Вінниця, Одеса та інші.
• Тим часом мовна програма вже діє на території Херсонської області. За інформацією мовного омбудсмена, вона має створювати належні умови для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців. Зокрема, можливості оволодіння державною мовою і використання її у всіх сферах суспільного життя.
• За даними мовного омбудсмена, станом на кінець лютого програми сприяння і розвитку української мови як державної діють у 19 областях України.

«Спекуляції на питаннях російської мови»

У коментарі «Новинам Приазов’я» Тарас Кремінь розповів, що в Україні вже 5 років діє закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він передбачає затвердження як державної, так і місцевих мовних програм.

«З липня 2020 року по сьогоднішній день, нами спільно з органами місцевого самоврядування розроблено і затверджено близько 100 місцевих програм. Переважна більшість із них – на рівні громад, звичайно, це міські і обласні програми. У нас тут і Харківщина, і Одещина, і Миколаївщина, і Запоріжжя, Львівщина, і Київщина в тому числі. З початком повномасштабного вторгнення, за моїм зверненням, велика кількість обласних центрів додатково затвердили свої мовні програми, а також сприяли тому, щоб були розроблені клуби й мовні курси. На мою думку, такі курси і такі програми особливо важливі там, де питання двомовності, а також спекуляції на питаннях російської мови були тривалими і вони мали пострадянський, постколонізаційний принцип. Тому «Русская весна», яку анонсували російські окупанти у 2014 році, стосувалася так званого захисту російськомовних громадян», – зауважив він.

• Впровадження мовної програми передбачає відкриття мережі курсів з вивчення української мови, сприяння створенню інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції, запровадження освітніх теле- та радіопрограм, відкритих онлайн-курсів з історії української мови та культури, а також підтримку книговидавничої справи в Україні.
• Програма розвитку та функціонування української мови також має сприяти підтримці українців за кордоном українськомовним культурним продуктом, гарантує облаштування книжкових полиць для військовослужбовців у госпіталях та лікарнях області і має заохочувати громадян до вдосконалення свого мовлення.

«Задача – посилити мовний компонент»

Мовний омбудсмен України зазначив, що з часом громадяни дедалі активніше стали скаржитися на порушення мовного законодавства, ніж це було раніше. Зокрема людей не влаштовує те, що:

• у публічних місцях слухають російськомовні пісні;
• скаржаться на російськомовну зовнішню рекламу;
• порушують права дітей у закладах освіти, коли вчителі між собою спілкуються не державною мовою.

Кремінь вважає, що для Запоріжжя важливо затвердити мовну програму, оскільки це місто – прифронтове, і там перебуває велика кількість людей, які виїхали з зони бойових дій або окупації.

Мовна оборона – це концепт «свій/чужий», це питання ідентичності, це питання наших національних інтересів

Тарас Кремінь

«У місті Запоріжжя, де зараз перебувають, крім національних Запорізьких університетів, ще і внутрішньо переміщені, мовна оборона – це концепт «свій/чужий», це питання ідентичності, це питання наших національних інтересів. Ми бачили, що перше, що роблять окупанти – замінюють вивіски при в’їзді до населених пунктів, вони спалюють книжки, витісняють українську мову як мову освітнього процесу, знищують ретрансляційні об’єкти. Натомість йде засилля телевізійних програм пропагандистського характеру російською мовою. Це те, що вони роблять фактично в перший день з моменту окупації. Тому наша задача – посилити мовний компонент і присутність національних конституційно визначених інтересів на території кожній області України, особливо, якщо це стосується прифронтової смуги», – пояснив він.

• 15 березня Кабінет міністрів України затвердив державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Обсяг фінансування Програми становить понад 7,7 мільярди гривень на 7 років, повідомив Кремінь

Табу на російськомовну рекламу

Депутат Запорізької міської ради, доктор історичних наук Геннадій Васильчук розповів «Новинам Приазов’я», що мовна програма у місті працювала з 2016 по 2020 рік.

«Ще була одна така деталь. Вже на самому кінці, коли ми затверджували цю програму, я робив там зауваження, що треба звернути увагу на російськомовний фон, який створювався шляхом рекламних оголошень, якими майоріла і стіни, і стовпи, і рекламні носії міста. Ми на це звертали увагу. Попередня каденція була досить специфічна серед депутатів, і не всі депутати схвально до цього ставилися. Як завжди казали, навіщо така програма потрібна, навіщо такі жорсткі терміни, давайте, це все має проходити еволюційно. Проте ми цю програму затвердили, ухвалили, і більше того – ми її виконали», – зауважив він.

Наступну програму почали розробляти наприкінці 2021 року, але потім із початком повномасштабного вторгнення робота уповільнилася, каже депутат.

«Буквально два або три місяці тому вийшло нове розпорядження секретаря Куртєва про зміни в складі робочих груп з підготовки нової програми. Наскільки я знаю, вже до кінця лютого надіслані запити в різні департаменти управління, інші інституції, які якимось чином мають бути долучені до розробки й до провадження цієї програми, отримана від них інформація. І на рівні департаменту освіти науки ця програма в такому первинному стані почала вже розроблятися», – повідомив депутат.

Щоб не повертатися в імперське минуле

На думку Геннадія Васильчука, у Запоріжжі, перш за все, потрібно звернути увагу на використання української у сфері обслуговування і в рекламі. За його словами, особливо це стосується бʼюті-сфери, аптек, які досі мають російськомовні написи.

Рекламна продукція, оголошення виходять російською мовою. Це недопустимо

Геннадій Васильчук

«Якась рекламна продукція, оголошення виходять російською мовою. Це недопустимо. Зараз дуже такий час і період, який, схвально до цього нас підводить. Тому що всі починають розуміти, що будь-яке маленьке попущення щодо «руського міру» приводить до того, що знову ми починаємо відкочуватися в наше імперське минуле, коли ми починаємо говорити про друговартість мови, про необхідність чи не необхідність використання мови, чи треба це робити революційним, чи еволюційним шляхом...» – наголосив Васильчук.

Херсон: «літеру «Ы» переписують на «И»

Тим часом у Херсоні програму розвитку та функціонування української мови як державної затвердили влітку минулого року. Вона діятиме три роки, розповіла «Новинам Приазовʼя» начальниця управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська.

За її словами, мовна програма зараз активно впроваджується.

«У нас дуже багато всього відбувається з моменту деокупації, тобто з 11 листопада (2022 року), коли звільнили Херсон, ми всі активно одразу всі наші установи Херсонської міської територіальної громади поновили одразу, поновили комісію з перейменування вулиць, провулків, тобто займаємось топонімікою міста, у нас дуже багато вже вулиць перейменовано. Після того у нас створена ще одна координаційна рада з утвердження національної та громадянської української ідентичності при Херсонській міській раді. Вона теж активно працює», – стверджує посадовиця.

Жителі Херсону дуже активні у питанні впровадження української мови в місті, каже вона.

«Я, наприклад, сама спостерігала те, як люди просто літеру «Ы» переписують на українську «И», або просто вирізають російську «Ы», щоб там її не було. Тобто за місяці окупації настільки херсонці згуртувались, більш відчули, що вони українці. Всі заклади, всі наші заходи, які ми проводимо, то вони давно йдуть українською мовою. Зараз люди дуже багато почали брати літератури української», – зазначила Думинська.

Зараз на вулицях міста лунає переважно українська мова, додає посадовиця. На її думку, досвід окупації для багатьох херсонців був визначальним у цьому питанні. Вона навела приклад, як українська мова рятувала життя херсонців під час російської окупації.

Сльози на очах були від того, як саме українська врятувала українця на херсонській землі

Світлана Думинська

«Я спілкувалася з одним з наших героїв місцевих, які 1 березня 2022 року, коли вже сюди зайшла величезна кількість російських військ, а вони з невеликою кількістю зброї пішли відстоювати місто... І от він розповів такий маленький епізод. Коли його було поранено він лежав і стискав гранату біля себе, щоб використати її, щоб ворог його не схопив. Він і каже: «Тут нам допоміг наш херсонський суржик. Коли я чую, що до мене підходять і я вже стиснув гранату в руках, то хлопці почали казати, «Ні, ні, дядько, ми свої, ми зараз тебе перевеземо в лікарню». Тоді він зрозумів, що то свої підійшли. Це такий трепетний момент, він сам розповідав про це, у нього сльози на очах були від того, як саме українська врятувала українця на херсонській землі», – поділилась Думинська.

• 11 листопада 2023 року українські військові звільнили Херсон. Того дня синьо-жовті прапори з’явилися у місті вже зранку. Не чекаючи офіційних повідомлень про деокупацію, до центру Херсону почали виходити місцеві жителі з українськими стягами. Ввечері 11 листопада президент України Володимир Зеленський підтвердив, що спеціальні підрозділи ЗСУ вже перебувають у місті, а інші сили – на підступах до Херсону.