Не можна ні плакати, ні сміятися: найабсурдніші правила в КНДР, за які можуть навіть стратити.

Північна Корея - найзакритіша і найсуровіша країна у світі. Законодавство КНДР дуже суворе і є цілий список заборон, іноді абсурдних, за які можуть суворо покарати.

Які закони Північної Кореї є найабсурднішими і суворо караються, розповідає РБК-Україна (проект Styler).

Релігія

У Конституції КНДР проголошена свобода релігії. Але насправді жодної релігії в Північній Кореї немає, і свого часу християнство було жорстоко подавлено, а християни - вбиті.

За читання Біблії або Корану можуть кинути у в'язницю і навіть стратити. І такі випадки у цій країні вже траплялися. Уся атрибутика, пов'язана з релігією, також під забороною.

Розподіл по групах

У КНДР з 1957 року існує розподіл населення по групах - за соціальним і фінансовим статусом. І у кожної групи є свої окремі права і свободи.

Перша група (лояльні або помідори) - це соціальна і політична еліта. Вони можуть самі обирати, де їм вчитися, працювати. А ще вони мають право працювати на вищих державних посадах. Вважається, що це люди, які довели свою відданість партії.

Друга група (яблука) - середньостатистичні громадяни КНДР.

Третя група (виноград) - злочинці, політичні активісти, громадські активісти. І автоматично в цю групу потрапляють усі, хто з ними пов'язаний - родина, друзі та знайомі. Враховуючи, що стати злочинцем у цій країні дуже легко, наприклад, за спробу зателефонувати за кордон, ця група досить велика.

Статус кожного громадянина називається сонбун, і він заноситься в особисту справу людини, яка відкривається на кожного при досягненні 17 років у КНДР. В подальшому це може вплинути на різні аспекти життя.

Сині джинси під забороною

Якщо ви фінансово можете дозволити собі джинси, то ніхто за це карати не буде. Але вони повинні бути тільки чорного кольору, оскільки сині або блакитні в КНДР - заборонені. Вважається, що такий елемент одягу уособлює весь світовий імперіалізм.

Постраждати можуть навіть туристи: гуляти в синіх джинсах можна, а от для відвідування пам'ятника Кім Ір Сену і Кім Чен Іру доведеться переодягнутися.

Ніякого інтернету і Wi-Fi

У Північній Кореї є інтернет і комп'ютери, але зв'язок виключно внутрішній. Інтранет - внутрішня комп'ютерна мережа "Кванмен", у якій близько 5000 сайтів. Виходу на сайти інших країн немає, хіба що у високопоставлених осіб.

Такого поняття, як Wi-Fi в КНДР, просто не існує. І мобільних пристроїв з внутрішнім інтернетом у звичайних мешканців немає. З китайських планшетів, адаптованих для КНДР, видаляють модулі Wi-Fi і Bluetooth.

За кордон виїхати не можна

Виїхати з Північної Кореї в іншу країну - неможливо. Для цього потрібно отримати офіційний дозвіл від вищого керівництва, а це майже з області фантастики. Прикордонники мають повноваження вбивати на місці тих, хто намагається вирватися за межі країни нелегально.

І по країні їздити теж не можна

Подорожувати всередині КНДР також не можна. Для того, щоб виїхати з свого міста або села, потрібно мати серйозну підставу. Наприклад, для роботи або навчання - тому ця опція доступна лише особам першої групи.

Валюта

Туристам, які потрапляють у Південну Корею, користуватися національною валютою заборонено - північнокорейськими вонами. Є окремі магазини для іноземців, де можна розрахуватися євро, юанями і доларами.

А ось купити щось у магазині для місцевих жителів не вийде. І взагалі іноземцям заборонено в такі магазини заходити.

Зачіски

У КНДР є чіткі правила щодо зачісок, і в 2013 році було обрано 18 жіночих і 10 чоловічих варіантів. І вибрати можна тільки з затвердженого списку.

А ще є цікаве правило - після заміжжя жінка повинна вкоротити свою зачіску. Вважається, що таким чином влада бореться з аморальною і розпусною поведінкою.

Велосипеди - не для всіх

Жінкам у КНДР забороняють їздити на велосипедах. Навіть як пасажиркам. Можуть не тільки оштрафувати, але й забрати транспортний засіб.

Цей заборона суворо вдарила по середньому класу, оскільки у них немає авто, мотоциклів або інших транспортних засобів. А на велосипедах можна возити дитину або поїхати на ринок.

Заборона на музику

Слухати іноземних виконавців - заборонено. Радіо, ТВ, ЗМІ і навіть внутрішній інтернет - все під контролем спецслужб. Все іноземне, на думку влади, ображає національні цінності.

Траур

У період трауру по Кім Чен Іру корейці повинні були 100 днів плакати. У той час вся країна занурилася в безперервну депресію.

Проте, якщо хтось стримував свої почуття, не падав на коліна, не оплакував гучно лідера, то влада могли відправити порушника в трудовий табір або взагалі - страчувати.

Але при цьому за законом Кім Чен Ина громадянам заборонено оплакувати померлих родичів.

Сон і позіхання

Позіхати або засинати на засіданнях влади не можна. Коли-то був випадок: міністр Народних збройних сил Хен Ен Чхоль заснув під час промови глави держави. І поплатився за це своїм життям.

Заборона на покупку нерухомості

Квартири в Північній Кореї не продаються, їх розподіляє держава. Переїхати з села в Пхеньян - неможливо, і така привілей може випасти хіба що обраним і лише за особливі заслуги.

Однак існує чорний ринок житла. На ньому можна купити квартиру за