Нещодавно в російських медіа відбулася публічна демонстрація нової розробки під назвою "Солист" - невеликої твердопаливної ракети, представленої як гібрид БПЛА та високоточної зброї. На даний момент це лише прототипи, що проходять вогневі випробування, але Росія вже продемонструвала здатність швидко масштабувати деякі перспективні технології.
"Солист" має заявлену довжину 1,2 метра та злітну вагу до 20 кг. Після запуску з транспортно-пускового контейнера "по мінометному" принципу, ракета піднімається на висоту до 2 км, розкриває аеродинамічні поверхні, і оператор починає її керувати, отримуючи зображення з камери. По суті, це телевізійне наведення, як у FPV-дронах.
Заявлена бойова частина "Солиста" - штатні від пострілів до гранатометів РПГ-7 та СПГ-9, тобто приблизно від 2 до 5 кг. А серед заявлених цілей фактично все, що могло бути уявлено російськими пропагандистами, включаючи літальні апарати на малих висотах.
Водночас, в будь-якому випадку, йдеться про спробу створити високоточний боєприпас для ураження цілей поза прямою видимістю - NLOS.
Розробку здійснює "КЭМЗ" - "Кизлярский электромеханический завод", який має досить далекий профіль від таких видів озброєння, оскільки займається системами експлуатаційного контролю літальних апаратів, переважно в інтересах "Сухой", тобто для винищувачів Су-27, Су-30 тощо.
Проте зазначається, що розробку просуває не "Ростех", куди входить "КЭМЗ", а "інкубатор технологій" АНО "Центр Ривир". При цьому стверджується, що "Солистом" цікавляться багато російських підрозділів, і анонсується його серійне виробництво вже цього літа.
З боку Defense Express варто зазначити, що ідея керування ракетою через камеру не є новою. Зокрема, такий принцип використовується в ізраїльських Spike, новітньому французькому Akeron та іранських Almas. Більше того, у деяких іранських керованих ракетах для реактивних систем, зокрема в окремих версіях Ababil, які долають понад 80 км, також, як стверджують, використовуються подібні методи наведення.
Загалом оператор ракети "Солист" матиме приблизно 20 секунд для наведення та утримання ракети на необхідній траєкторії під час її спуску з максимальної висоти. І хоча вся ефективність удару залежатиме від майстерності оператора, важливо враховувати можливість інтеграції рішень з "машинним зором", які можуть зменшити цю залежність.