Ботсад ім. Гришка "засекретив" скандальний договір про забудову своєї території: ексклюзивний документ.

Керівництво Ботанічного саду ім. Гришка офіційно визнало: дуже "конфіденційний" (спойлер – насправді – ні) договір, який передбачав забудову заповідних земель у Києві, "не відбувся", а отже вважається "незаключеним".

Проте, незважаючи на "незаключеність" договору, Ботсад відмовляється надавати журналістам його копію. У Ботсаду посилаються на конфіденційність та невідповідність обсягу запитуваної інформації. Як одна, так і інша причина можуть викликати сумніви в законності такого відмови.

Саме формулювання "договір не відбувся" використало керівництво Національного ботанічного саду ім. Гришка у відповіді на запит видання "Телеграф", відмовивши у наданні електронної копії договору між Ботсадом і забудовником "КСМ-Груп".

Водночас чинне законодавство (зокрема, діючі Господарський та Цивільний кодекси, що регулюють питання укладання договорів) не містить формулювання "не відбувся". Це можна перевірити простим пошуком у тексті обох документів.

При цьому дуже схоже, що керівництво Ботсаду використало термін "договір не відбувся" з старої редакції 181-ї статті Господарського кодексу (діючої на момент укладання договору), ч.8 якої передбачала, що "у випадку, якщо сторони не досягли згоди з усіма суттєвими умовами господарського договору, такий договір вважається незаключеним (таким, що не відбувся)".

Виходить, що якщо вже Ботсад з якихось причин так наполягає саме на цій редакції, він має погодитися, що договір вважається "незаключеним". Але тоді виникає логічне питання: з якої причини приховувати текст "незаключеного" договору від громадськості та журналістів ?

"Зазначимо, що Національний ботанічний сад зобов'язаний дотримуватись режиму конфіденційності щодо інформації, доступ до якої обмежений, зокрема інформації, що стосується договору та процесу його виконання ", — намагаються переконати в Ботсаді ім. Гришка.

Власне, до конфіденційності цього угоди є чимало питань. Перш за все, тому що ст. 7 закону України "Про доступ до публічної інформації" говорить, що "Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій та другій статті 13 цього Закону". При цьому частина друга ст. 13 передбачає, що розпорядник (в нашому випадку – Ботанічний сад) зобов'язаний оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, що становить суспільний інтерес. Ну а те, що угода між Ботсадом і "КСМ-Груп" дійсно представляє значний суспільний інтерес, оскільки йдеться про фірму, яка неодноразово використовувала подібні договори, щоб фактично відібрати землі у наукових установ і забудувати їх на користь будівельного клану Копистир, нікого переконувати не потрібно. Сотні публікацій з цієї теми говорять самі за себе.

Окрім посилання на конфіденційність, якої, здається, в цьому випадку взагалі не повинно бути, досить незграбна і інша причина відмови в наданні тексту договору – нібито через обсяг запитуваної інформації.

"Звертаємо увагу, що запитувана Вами в листі вих. No 285 від 28.01.2025 р. інформація не відповідає обсягу інформації, що надається юридичними особами публічного права — державними бюджетними установами відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", — пише Ботанічний сад у відповіді на запит редакції.

Проте ні в одному з положень Закону "Про доступ до публічної інформації" не йдеться про таку причину відмови, як "інформація не відповідає обсягу інформації". Схоже, це просто самодіяльність керівництва Ботсада.

Все ж, здається, що з угодою між керівництвом Ботсада та скандальним забудовником "КСМ-Груп", на підписанні якого їх спіймала Госаудит служба, щось дуже не так. У інформації аудиторів його чітко називають "інвестиційною угодою". У коментарі Bihus.info заступник директора Ботсада Микола Шумик називає його "договором про наміри". А у відповіді на запит "Телеграфа" йдеться взагалі про "організаційний договір загального характеру".

Так само і з сутністю договору: аудитори говорять про протиправну житлову забудову, прописану в тексті угоди, а Ботсад клянеться, що ні сном ні духом про таке "безладдя". Мовляв, йдеться лише про реконструкцію існуючих підсобних будівель. Але враховуючи, що забудовник "КСМ-Груп" вже не раз був помічений у угодах з землями Національної академії наук (якій підпорядкований і Ботсад ім. Гришка) більше вірити все-таки аудиторам.

В будь-якому випадку договір вже давно мали б розірвати. З заяви керівництва Ботсада випливає, що процес розірвання, нібито, триває ще з літа минулого року. І вже більше місяця підтвердження розірвання угоди від голови Військової адміністрації Києва. Але з тих пір жодної адекватної інформації про розірвання договору так і не надійшло.

Схоже, що сценарій, коли забудовник оскаржуватиме розірвання угоди в суді, як і прогнозував "Телеграф" у своїй статті " Чому в ботсаду затхнуло криміналом? Нові деталі скандалу з "КСМ-Груп" та землями НАН ", стає все більш реальним. Адже "КСМ-Груп", за якою стоїть сім'я Копистир, вже судиться з державою і науковими установами не в одному десятку подібних справ. Тим більше, враховуючи, що керівництво Ботанічного саду визнало: "КСМ-Груп" встигла вкласти в проект кілька мільйонів.

"Телеграф" буде уважно слідкувати за розвитком подій навколо Національного ботанічного саду ім. Гришка. Не перемикайтеся.