Гінеколог з Полтавщини врятував 23 вагітних у селі, а солдат з Вінниччини залишиться в лікарні ще два роки: чому люди вірять фейкам і кому це вигідно?

Вранці відкрила стрічку Facebook, і мені одразу випало повідомлення чорними літерами на жовтому фоні для привернення уваги про те, що в торакальному відділенні Одеської клінічної лікарні після поранення лежить 54-річний Микола Данилюк з села Нова Гребля Калинівського району Вінницької області. А внизу — прохання до читачів поширити пост (виділено великим шрифтом): "Нехай рідні знають, що він живий".

Про загублену коми перед "що" промовчимо. Неточну назву медичного закладу також пробачимо — офіційного найменування "Одеська клінічна лікарня" не існує. В Одесі не одна лікарня має статус клінічної: обласна, кілька міських, на залізничному транспорті. Тобто, куди телефонувати родичам, невідомо.

Самого автора мені встановити не вдалося. Відомо лише, що вперше оголошення про розшук Миколи Данилюка з'явилося на сторінці "Молитва" ще 28 грудня 2022 року, але публікації до березня 2023 року на ній не відображаються. Для відомості, сторінка була створена в березні 2022 року, тобто "під війну", і рясніє патріотичними постами, оголошеннями про розшук зниклих безвісти, а також вигаданими історіями, мета яких — викликати у читачів сльози або інші емоції, аби вони поставили лайк, прокоментували повідомлення і поділилися публікацією. Як відомо, чим більше всього такого, тим більше у автора контенту охоплення аудиторії. Наразі сторінка має 224 тисячі читачів. Не впевнена, що всі вони перевіряли її прозорість, а якби перевірили, побачили б, що вона адмініструється з Вірменії. Хоча це може бути елементарним прикриттям, і за "Молитвою" стоять росіяни.

Портал НотаЄнота, який займається спростуванням поширюваних в інформаційному просторі фейків і брехливих повідомлень, відзначає, що "сторінка "Молитва" керує щонайменше шістьма групами з назвами: "Пошук зниклих 💙💛", "Україна сьогодні", "Доброго вечора, ми з України!", "Пошук людей під час війни", "Сильна Україна", "Пошук людей/Поиск людей". Усі ці групи мають ряд інших модераторів з Вірменії, Індонезії, В'єтнаму тощо. У деяких групах, створених сторінкою "Молитва", через адміністраторів просуваються й інші сторінки. Наприклад, "Україна — Перемога".

Таким чином збирають інформацію про наших захисників, їх рідних, а також про те, де і за яких умов військовий востаннє виходив на зв'язок. До слова, відомості про українських військових "Молитва" бере з відкритих джерел, тобто зі сторінок родичів/знайомих воїнів.

Що роблять вороги з цією інформацією? Напевно, використовують у своїх інтересах. А обмануті українці так просто, на одних емоціях, видають людей, які стали на захист Батьківщини.

Микола Данилюк, родичів якого розшукує Facebook, давно повернувся в сім'ю

Отже, скориставшись вказаною адресою пораненого, "Телеграф" зв'язався з старостою села Нова Гребля у Вінницькій області Наталією Головач.

– Так, Микола Данилюк – наш житель, багатодітний батько, – підтвердила вона. — Чоловік дійсно воював, отримав поранення, лікувався в Одесі. Після цього знову вирушив на фронт, знову був поранений і визнаний ВВК непридатним до військової служби. Зараз він з родиною проживає в селі.

За словами Наталії, повідомлення, що Микола Данилюк нібито знаходиться на лікуванні в Одесі, віруситься в Facebook з періодичністю раз на півроку. Каже, актив села спростовує цю інформацію, звертаючи увагу користувачів соцмереж на дату її створення та на неактуальність, але її якось хтось спеціально просуває через певні проміжки часу.

Повідомлення, яке мені попалося на очі, я побачила в новинній стрічці своєї однокласниці. Це був репост повідомлення від чоловіка, що представлявся в соцмережах вболівальником київського "Динамо" з дипломом Львівської політехніки. Чесно кажучи, жахнулася, побачивши, що давно неактуальну інформацію перепостило понад 11,5 тисячі жалісливих, але неуважних громадян. А у кожного з них знайдеться кілька підписників, які не задумуються над тим, що поширюють.

Таким чином, до вечора ще кілька моїх фейсбучних друзів "підкинули" мені "новину" на жовтій панелі про розшук родичів Миколи Данилюка.

Добре, що Микола повернувся з війни. Але ж ми не знаємо, скільки може бути подібних історій з іншим фіналом. А то й вигаданих. Це, як мінімум, відволікає увагу тих, хто приходить у соцмережі, щоб сказати або дізнатися щось важливе, поспілкуватися на різні гострі теми.

Взагалі в тому, щоб розшукувати родичів пораненого бійця, якщо відомі його дані, включаючи адресу проживання, логіки немає. Лікарі навряд чи будуть використовувати для цього соцмережі. Та ще два роки поспіль. Хіба не безглуздо? Але наші необережні люди вперто продовжують ділитися подібними "бородатими" новинами, тому що хочуть "допомогти" захиснику, вважаючи, що цим роблять йому добро.

Людям ліньки навіть прочитати коментарі, які розкривають правду. Таке враження, що багатьох вразив якийсь вірус, який знищив критичне мислення. Багатьом важливо швидко наставити лайків і поширити неперевірені дані в соцмережах. Саме на це і розраховані подібні вкидання. Хто там буде звертати увагу на дату "випуску" новини?

Лікар-герой Шмонько з обличчям порноактора

До речі, відкривши профіль чоловіка, який поширив пост про колишнього воїна ЗСУ Миколу Данилюка, я виявила на його сторінці ще одну типову приманку, яка нещодавно заполонила Інтернет. А саме, згенероване штучним інтелектом (ШІ) відео військового з напівпустою тарілкою в руках і підписом: "Сьогодні у мене День Народження, ні торта, ні квітів, і нікому привітати… одні буряки і картопля. В цей час наступного року я буду