Російські пропагандистські "ЗМІ" повідомляють про плани створення атомних підводних човнів з довжиною корпусу до 360 метрів для транспортування зрідженого газу через "Північний морський шлях". Зазначається, що підводний рух має зменшити середній час подорожі з 20 до 12 діб.
Проте варто зазначити, що наразі найбільший атомний підводний човен РФ має довжину корпусу лише 184 метри. Це вже дозволяє зробити висновок, що "аналоговнєтность" у росіян тепер поширюється і на проекти "подвійного призначення".
Якщо розглядати деталі, то наразі найбільшою в РФ є субмарина спеціального проекту 09852 "Белгород", довжина корпусу якої складає ті ж 184 метри. Вона була збудована, зокрема, як засіб доставки ядерних торпед "Посейдон", проект яких досі не реалізований "в металі", про що самі рашистські пропагандисти зазвичай не згадують.
До початку 2023 року "найбільшою у світі субмариною" вважався також ТК-208 "Дмитрий Донской" радянського проекту 941, довжина корпусу якого становить 174 метри, а підводне водозаміщення до 50 тисяч тонн. На нього планували встановити аж 200 пускових установок для ракет "Калибр". Проте цей підводний крейсер був відправлений на утилізацію через брак ресурсів у країни-агресора для утримання такого величезного підводного судна.
На цьому фоні технологічна спроможність РФ створити 360-метровий атомний підводний човен для перевезення зрідженого газу, що має місткість у 180 тисяч тонн вантажу та осадку в 14 метрів, виглядає досить сумнівно.
Водночас, якщо говорити про ідею створення підводного корабля для перевезення вантажів, то в ній є певне "раціональне" зерно. Можна згадати історичний приклад з німецьким підводним човном U-155 Deutchland часів Першої світової війни, який спочатку був збудований для перевезення вантажів з США та прориву блокади, а потім був перероблений на "класичний" підводний крейсер, що потопив п’ять десятків ворожих суден.
Крім того, нацистська Німеччина під час Другої світової війни активно використовувала звичайні підводні човни для доставки дефіцитних вантажів з Японії.
Зрештою, під час "Холодної війни" СРСР мав безліч проектів десантних підводних човнів, жоден з яких, проте, не був реалізований. Найбільшим за розмірами вважався проект атомного підводного десантного корабля під індексом 717 на початку 1970-х років, який мав довжину корпусу 190 метрів та ширину 23 метри, з підводним водозаміщенням у 25 тисяч тонн, місткістю – 800 осіб десанту або 20 одиниць різної техніки.
Силова установка мала забезпечувати швидкість ходу до 18 вузлів під водою, також передбачалась наявність шести 533-мм торпедних апаратів з боєзапасом 18 торпед. Будувати атомні десантні підводні човни проекту 717 не стали через брак ресурсів; СРСР вирішив зосередитися на будівництві серії підводних крейсерів згаданого вище проекту 941.
