Найслабше місце Путіна та ключ до завершення війни: як на Заході оцінюють плани Трампа щодо України.

Незабаром Дональд Трамп офіційно займе посаду президента США та отримає повний мандат для вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх питань Америки. Як він сам анонсував, особливу увагу Білого дому буде приділено врегулюванню війни в Україні.

Міжнародний оглядач "Телеграфа" Ольга Кириллова проаналізувала, що на Заході пишуть про потенційні кроки Трампа.

Трамп хоче бути миротворцем

Експерти американської Ради з міжнародних відносин Майкл Фроман і Чарльз Купчан пишуть про те, що кінцевою метою обраного президента Трампа має бути справедливий мир в Україні.

"Коли Дональд Трамп намагається сприяти досягненню перемир'я між Україною та Росією, він має усвідомити, що в його власних політичних інтересах продовжувати надавати значну підтримку українцям і йти лише на таку угоду, яка забезпечить суверенну та безпечну Україну. В іншому випадку Володимир Путін – і інші – відчують слабкість", – йдеться в статті.

На думку експертів, Трамп має припинити заяви про припинення допомоги Києву і переконати "звичайно слухняну" Республіканську партію, що подальша підтримка України є ключем до досягнення тривалого перемир'я і, зрештою, розгрому кремлівських зусиль.

"Інший результат створить значну загрозу інтересам США у всьому світі та статусу Трампа як світового лідера".

Якщо оборона України зазнає краху, "видовище російських сил, які захоплюють все більше територій, а російські танки потенційно входять у Київ, зруйнує сподівання Трампа на сприйняття його як великого миротворця. Натомість він отримає свою версію Афганістану", — вважають автори статті.

Підкорена Україна стала б перемогою не лише для Росії, але й для Китаю, Ірану та Північної Кореї.

"Якщо Трамп втратить Україну, це ще більше підбадьорить ворогів Америки і поставить під сумнів силу США та стійкість їх союзів. Погана угода для України – це погана угода для Трампа", — стверджують Фроман і Купчан.

При цьому досягти угоди, яка забезпечить безпеку України, може виявитися складніше, ніж думає обраний президент США.

"Розподіл територій – це найпростіша частина. Хто буде контролювати ту чи іншу територію, буде визначатися розташуванням сил на момент припинення вогню. Лінія фронту, швидше за все, стане новим кордоном між Україною та приблизно 20% території, окупованої російськими військами.

Але Росія навряд чи на цьому зупиниться. Путін може вимагати нейтралітету України та обмеження чисельності її збройних сил – як він робив у 2022 році. Трамп має розуміти, що ці умови неприйнятні, адже вони залишать Україну незахищеною і вразливою. Незалежно від того, чи стане Україна членом НАТО, отримає вона інші гарантії безпеки, Трамп не може дозволити Путіну накласти вето на її геополітичний вибір.

Путін також може наполягати на формальному визнанні США окупованих територій України як частини Росії та скасуванні західних санкцій проти Москви. Знову ж таки, Трамп не може цього дозволити, оскільки це узаконило б силове приєднання Росією територій іншої країни", — вважають експерти.

На їхню думку, Трамп має зрозуміти, що не зможе укласти угоду з Путіним без підтримки європейських союзників Америки. Незалежно від його ставлення до Європейського Союзу, йому потрібна сильна, безпечна і об'єднана Європа як надійний союзник.

"Розділений трансатлантичний альянс і розколотий ЄС залишили б США без сильного європейського партнера, необхідного не лише для протидії Росії, але й для забезпечення стабільності в дедалі більш хаотичному світі".

Як усадити Путіна за стіл переговорів

Президент Центру аналізу європейської політики (CEPA) Аліна Полякова в статті для Foreign Affairs стверджує, що Дональду Трампу необхідно мати більше важелів впливу, щоб усадити Путіна за стіл переговорів.

"Другий Білий дім Трампа добре підготовлений до реалізації стратегії, яка дозволить досягти саме цього: кампанії максимального тиску. Під час свого першого терміну Трамп застосовував такий підхід проти Ірану. І тепер, щоб досягти миру і відновити глобальне лідерство США перед обличчям зростаючої авторитарної агресії, він має застосувати таку ж стратегію щодо Росії", — пише автор.

Вона нагадує, що обмежити воєнні амбіції Ірану вдалося завдяки поєднанню агресивного, організованого США економічного тиску через санкції та військових і таємних дій Ізраїлю, спрямованих на протидію регіональним маріонеткам Тегерана — угрупованням ХАМАС і "Хезболла".

"Росія — не Іран: серед важливих відмінностей — її економіка більша, і в неї великий запас ядерної зброї. Але іранський випадок дає урок: економічний тиск у поєднанні з рішучими військовими діями та координацією з союзниками може спрацювати".

Полякова зазначає: адміністрація Трампа не повинна упустити момент слабкості Москви. Російські збройні сили перебувають під зростаючим тиском: Кремль вже розгорнув приблизно 50% сил для участі у війні в Україні та втрачає в середньому 1500 солдатів на день.

Водночас російська економіка наближається до переломного моменту після майже трьох років безудержних витрат на військові потреби. Центральний банк країни підвищив процентні ставки більш ніж на 20%, намагаючись сповільнити інфляцію, оскільки рубль впав до найнижчого рівня за останні роки.

Прогнозується, що російська економіка зросте лише на 0,5-1,5% у 2025 році порівняно з 3,6% у 2024 році. Тиск також чинять американські та інші західні санкції. У зв'язку з цим експерт закликає вдарити Москву "в найболючіші місця".

По-перше, посилити економічні санкції проти російського банківського та фінансового сектору. На початку 2024 року адміністрація Байдена ввела санкції проти Газпромбанку, найбільшого банку країни, а також більш ніж 50 фінансових установ — практику слід розширити на всі російські банки.

По-друге, адміністрація Трампа могла б використовувати санкції для накладання штрафів на