"Космічні цифри": 45-річний українець розповів, як встановили вражаючий силовий рекорд.

— Як я готувався встановлювати рекорд з віджимання на брусах? — перепитує 45-річний Юрій Балясний з села Петрівка-Роменська Миргородського району. — Ще з тринадцяти років. У мене була мрія – мати гарне тіло. Тому вдома завжди був турнік, гантелі, я бігав, присідав, віджимався… Просто не знав, що це все називається воркаут (усміхається). Ніколи не займався ані в спортзалі, ані на спортивному майданчику. Тепер у мене є і тренажери на подвір'ї, і турнік вдома. І вже давно щодня вранці та ввечері — будь то дощ чи мороз — в одних шортах і кепці, а також у спеціальних рукавичках (хоча можу й без них) півтори години займаюся силовими вправами.

12 годин — 51 537 віджимань

Юрій Балясний — майстер дільниці контрольних вимірювальних приладів та автоматики нафтогазовидобувного управління "Полтаванефтегаз" — був найстаршим у команді з восьми спортсменів, які 23 листопада в Дніпрі встановили новий рекорд України. Протягом дванадцяти годин вони по черзі безперервно віджималися на брусах. За цей час спортсмени в загальному віджалися 51 537 разів! А точніше так: 50 тисяч віджимань, як планували, виконали за 11 годин 37 хвилин, а за залишкові 23 хвилини додали ще 1537.

Такого рекорду в Україні досі не було. Організатори самі його придумали і самі встановили.

— Це максимально екстремальне випробування як для тіла, так і для морального стану учасників, — сказав віце-президент федерації Street Workout Гауранитай Шулика. — Якщо професійний атлет виходить на майданчик і робить 300—400 віджимань, це дуже добре. 500 – це вже межа! А під час встановлення рекорду кожен атлет зробив в середньому 520 підходів і 6250 віджимань! Тобто цифри космічні.

Щоб встигнути виконати спочатку заплановані 50 тисяч віджимань, учасники команди зменшили час, відведений на відпочинок. Першу п’ятихвилинну перерву вони взяли, відпрацювавши 4 години, відмовившись від відпочинку кожну годину. Загалом, щоб вкластися в час, зробили лише три вільні п’ятихвилинки. Ще у кожного було 20—30 секунд перепочинку, поки чекав свого підходу.

На п’ятій годині троє учасників вибули з турніру через різні травми, і для тих, хто залишився, завдання ще більше ускладнилося. Але бруси не відпочивали!

Ідея встановлення цього унікального рекорду належить старшому лейтенанту ЗСУ, неодноразовому переможцю найпрестижніших турнірів з воркауту 25-річному Дмитру Косатому з Житомира, який зараз служить в Оперативному командуванні "Схід" і відповідає за фізичну підготовку військових. У серпні 2022 року в Харківській області загинув син його товаришів по службі — молодший сержант 60-ї бригади сухопутних військ ЗСУ Ігор Височенко з Новомосковського району Дніпропетровської області, удостоєний звання Героя України (посмертно). І Дмитро пообіцяв його батькам, що в пам’ять про Ігоря обов’язково встановить рекорд України.

Окрім Дмитра Косатого, в команду ввійшли ще троє військових: 24-річний капітан Олександр Рева з Києва, 40-річний військовослужбовець 4-го полку "Рейнджер" ССО Олександр Титенко з Кропивницького та його 38-річний земляк Олександр Станченко. А також цивільні Юрій Балясний, 40-річний тренер з воркауту Ігор Бабков (Кривий Ріг), 19-річний харків’янин Арман Маргарян та наймолодший з учасників 18-річний киянин Михайло Бурлака.

– Це грандіозний силовий рекорд наших мужніх хлопців. Їх мало бути більше, але деякі вирушили на лінію фронту захищати нас від скаженого звіра, — зазначила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Ветрова, подякувавши за партнерство та організацію встановлення рекорду Федерації воркауту України, Оперативному командуванню "Схід", Силам спеціальних операцій. — Новий командний рекорд легкоатлети вирішили присвятити Ігорю Височенку та всім захисникам, які віддали своє життя за незалежність України.

Під час заходу було проведено збір коштів на придбання станції РЕБ для захисників, які виконують бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків.

Вже через дві години долоні у всіх покрилися кровавими мозолями

Юрій Балясний згадує, що Ігор Бабков подзвонив йому за два тижні до визначеної дати встановлення рекорду.

— "Скільки разів ти можеш віджатися на брусах за годину?" – запитав він. – Я не знав відповіді. Тому наступного дня почав віджиматися на час. У мене вийшло 1260 разів. "А за дві години 2000 разів зможеш віджатися?" — запитав Ігор, дізнавшись про моє особисте досягнення. Я спробував – зміг. І тільки тоді він сказав мені, що, відповідно до умов встановлення рекорду, віджимання триватимуть… дванадцять годин підряд.

— Це вас не налякало?

— А я Овен за гороскопом і з дитинства дуже впертий. Мій девіз по життю: "Умри, але зроби". Можу місяць, два, три виконувати одне й те ж вправу, поки не досягну бажаного, і тоді заспокоююсь. Хоча, можливо, це і не завжди правильно. Тому що, дотримуючись цього девізу, колись потягнув зв’язки на лівій руці, і тепер доводиться постійно її бинтувати, коли даю навантаження.

Юрій говорить, що якби не син Владислав, то його особисті досягнення в легкій атлетиці досі були б лише його особистими. Тому що завжди займався спортом не заради піару чи понтів, а заради підтримки фізичної форми. Але син, коли підріс, почав робити фото та відео тренувань тата і показувати друзям. Ті на все дивилися з захопленням і говорили, що це дуже круто. Врешті-решт Владик підійшов до тата і запропонував йому зареєструватися в TikTok, щоб викладати туди короткі ролики.

— Я деякий час опирався, а потім погодився завести